Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва (далі - управління ПФУ) про перерахунок пенсії, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила: визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування їй пенсії у 2009 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік; визнати незаконними дії управління ПФУ щодо нарахування їй як непрацюючому інваліду ІІ групи із загальним страховим стажем роботи понад 36 років пенсії у розмірі 90 відсотків пенсії за віком; зобов'язати відповідача провести їй перерахунок пенсії згідно із Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік та з урахуванням того, що вона є непрацюючим інвалідом ІІ групи із загальним страховим стажем роботи понад 36 років, тобто у розмірі 100 відсотків пенсії за віком; стягнути з управління ПФУ на її користь різницю між перерахованою та отриманою пенсією згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, згідно зі статтею 107 Закону № 1058-IV; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Дніпровський районний суд міста Києва постановою від 6 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону

№ 1058-IV і є величиною постійною, незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Крім того, враховуючи, що на момент поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 як інваліду II групи загального захворювання вона не досягла віку, з якого може бути призначена пенсія за віком, відповідач правомірно для обчислення розміру її пенсії врахував 90 відсотків пенсії за віком.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 серпня 2014 року, погодившись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовили у задоволенні позову про зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік у розмірі 100 відсотків пенсії за віком, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 зазначає, що в доданих до заяви рішеннях суду касаційної інстанції по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення статей 40, 42 Закону № 1058-IV. Просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2014 року та прийняти нове судове рішення - про задоволення позовних вимог, а саме: визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо застосування під час перерахунку у 2009 році її пенсії показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, який становить 1197 грн 91 коп.; зобов'язати управління ПФУ провести з 1 квітня 2009 року перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік, що становить 1573 грн 99 коп.; стягнути з відповідача на її користь недоплачену пенсію із урахуванням зростання інфляції, а на користь держави - судові витрати.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 додала копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 23 березня та 19 травня 2011 року (справи

№№ К-34212/1, К/9991/4717/11 відповідно), які, на її думку, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 24 місяці після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).

За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV:

Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право вибрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, управління ПФУ обґрунтовано відмовило ОСОБА_1 у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 24 квітня, 25 вересня, 28 листопада 2012 року (справи

№№ 21-100а12, 21-301а12, 21-363а12 відповідно).

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. ГусакП.В. Панталієнко О.А. КороткихО.Б. Прокопенко О.В. КривендаІ.Л. СамсінВ.Л. МаринченкоО.О. Терлецький